Сучасний фармацевтичний ринок України широко представлений засобами для дезінфекції, які призначені для гігієнічної та хірургічної обробки шкіри рук. Особливої актуальності дані засоби знайшли у зв'язку з поширенням вірусної інфекції COVID-19. Зокрема, ці засоби існують та широко застосовуються у вигляді різних дезінфікуючих розчинів, мила та гелів для шкіри рук, які працюють з різнем ступенем ефективності як знезаражуючі засоби. Раніше проведені порівняльні мікробіологічні тести продемонстрували короткостроковість та неефективність використання будь-якого мила і гелів для запобігання повторного забруднення рук патогенними бактеріями, дріжджовими грибами та грибковою цвіллю [1-3].

З початку 2005 року постійно виконуються практичні кроки щодо застосування миючих пробіотиків, що визначило унікальні можливості для очищення і дезінфекції в найпроблемніших областях життєдіяльності (в першу чергу медицина) і господарювання (тваринництво і харчова промисловість). В результаті Українська компанія «Сіріон» розробила пробіотичне мило для рук ("Sviteco-PHS") та спиртовий гель (Sviteco-PPG) на основі технології PIP (Probiotics In Progress) для поліпшення загальної гігієни та санітарії рук [4-9]. Данна технологія дозволяє використовувати пробіотичні культури, які при нанесенні на шкіру рук людини, колонізують її і запобігають розмноженню і поширенню різноманітних патогенних мікроорганізмів. Основна перевага гігієни рук за допомогою пробіотиків - тривалий захист протягом декількох годин після нанесення [8-10].

Мета роботи - висвітлити переваги використання мила для рук PIP (Probiotics In Progress) та пробіотичного спиртового гелю для дезінфекції рук.

Шкіра є одним з найбільш складних і важливих органів людського тіла, оскільки вона створює захисний бар'єр проти ворожого зовнішнього середовища. Перевага шкіри полягає в тому, що вона складається з трьох шарів, володіючи при цьому ефективною системою внутрішньо- і міжклітинних комунікацій. Завдяки своїй будові шкіра, в найширшому сенсі цього слова, функціонує як справжня екосистема і включає в себе:

- Фізичний бар'єр у вигляді рогового шару епідермісу Stratum corneum;

- Біологічний бар'єр, що складається з епідермісу, дерми і підшкірно-жирової клітковини;

- Мікробіологічний бар'єр, що складається із сапрофітних бактерій, об'єднаних збірним терміном "мікрофлора". Вона забезпечує шкіру системою мікробіологічного захисту, запобігаючи впливу небажаних (патогенних і непатогенних) мікроорганізмів за допомогою конкурентного гальмування і вироблення ферментів (ензимів), бактерицидних речовин і навіть антибіотиків - синтезованих мікроорганізмами речовин, здатних в малій кількості надавати виборчу токсичну дію на інші мікроорганізми. Природна мікрофлора є головною складовою імунної системи шкіри.

Дуже важливо, застосовуючи антисептик, не нашкодити шкірі. Адже найменше порушення балансу мікрофлори шкіри може серйозно позначитися на стані всієї екосистеми шкіри. Мікрофлора шкіри сама по собі надзвичайно чутлива до впливу факторів зовнішнього середовища, а також до хімічних впливів. При неналежному використанні гігієнічних засобів відбувається її негативна зміна: кількість корисних бактерій скорочується, і на заміну їм приходять умовно-патогенні бактерії, що вносять дисбаланс в Stratum corneum, роговий шар епідермісу, і, в кінцевому рахунку, шкодять екосистемі шкіри в цілому. Необхідно пам'ятати, що наша шкіра захищена в повній мірі тільки в тому випадку, якщо сприятлива мікрофлора присутня на її поверхні в достатній концентрації. Шкіра, позбавлена частини своєї природної мікрофлори, стає вкрай вразливою і піддається безладної колонізації чужорідними патогенами.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ антисептики для рук повинні відповідати визнаним стандартам бактерицидного дії (стандарти ASTM або EN) і добре сприйматися/переноситися (не викликати при використанні побічних ефектів) медичним персоналом (Рекомендовані ВООЗ рецептури антисептиків для рук: Керівництво по організації виробництва на місцях. 2009).

Які ж на ринку України є антисептики? Антисептики для рук розподіляють на наступні групи:
1. Спиртовмісні.
2. Парабени: етілпарабен, бутилпарабен, метилпарабен, пропілпарабен.
3. Триклозан і його похідні.
4. Антисептики з ароматичними сполуками.
5. Антисептики з антибактеріальними додатками (похідні антибіотиків).
Негативні ефекти від застосування антисептиків пов'язані з тим, що антисептики, впливаючи не на патогенні мікроорганізми, можуть змінювати баланс і стан природної мікрофлори шкіри. Найчастіше антисептики мають короткочасній період знезараження, часте їх використання викликає сухість шкіри, а значить мікротріщини, які служать вхідними воротами для інфекції. Роговий шар епідермісу і мікрофлора шкіри тісно взаємопов'язані, так, що будь-який вплив зовнішнього агресивного середовища на одну зі сторін неминуче призводить до порушень у всій екосистемі.

Відомо, що антисептики сприяють появі резистентних штамів мікроорганізмів [4]. Антисептики можуть визивати алергічні реакції та різноманітні спеціфічні реакції, характерні для кожної окремої групи препаратів.

Тому весь час іде пошук нових антисептичних засобів. Ми на сьогодні маємо один із прогресивних підходів в вирішенні даної проблеми, що базуються на біологічному принципі боротьби за існування, який дозволяє не тільки в рази скоротити частоту використання антисептика, але й дозволяє значно підвищити ефективність та безпечність знезараження рук.

Всі продукти, створені за технологіями PIP містять у якості основного матеріалу пробіотичні бактерії, що мають унікальну здатність спороутворення. До складу РІР-продуктів були введені бактерії з роду Ваcillus (Bacillus subtilis,Bacillus megaterium). Бактерії з роду Bacillus є представниками транзиторної мікрофлори людини, здатні продукувати антибактеріальні речовини й мають виражену антагоністичну активність у відношенні до хвороботворних мікроорганізмів, сприяють підвищенню імунітету через синтез секреторного імуноглобуліну типу А та здатні здатні зз виробляти широкий спектр ферментів, що розщіплюють жири, вуглеводи та клітковину. Довготривалі клінічні випробування, проведені італійськими вченими показали, що при застосуванні РІР-продуктів кількість патогенних мікроорганізмів суттєво зменшувалася: S. Aureus знижувалася на 95,59%, E. Coli - 85,12%, Pseudomonas spp - 95,16%, Acinetobacter - 75,99%, Candida spp - на 94,86% (Mazzacane S., 2011).

Необхідно відзначити, що дані пробіотики не роблять безпосереднього бактерицидного дії на ці мікроорганізми. Механізм дії пробіотиків заснований на принципі «конкурентного гальмування» (витіснення) наявної на поверхні мікрофлори і переведення її в пасивне метаболічну стан. Шар пробіотичних бактерій наноситься на оброблювану поверхню, що призводить до негайного їх поширення по поверхні. Шляхом некротрофіі пробіотичні бактерії стрімко поглинають всю залишену "їжу" (включаючи мертвий органічний матеріал), нічого не залишаючи потенційним патогенним мікроорганізмам, які прагнуть знайти простір для проживання та "їжу".

Крім конкурентного витіснення, виявляється вплив і на «почуття кворуму». Останнє являє собою надзвичайно швидкий спосіб спілкування бактерій один з одним за допомогою сигнальних молекул. Як тільки пробіотичні бактерії нанесені на поверхню, патогенні мікроорганізми, володіючи здатністю до почуття кворуму, посилають один одному повідомлення про настання несприятливих умов, що переводить їх у пасивний метаболічний стан (9).

Згідно з законодавством України, представлені продукти за параметрами гострої токсичності відносяться до 4 класу небезпечності при введені в шлунок та ненесенні на шкіру, не виявляють місцево-подразнюючої, шкірно-резорбтивної і сенсебілізуючої дії, не мають віддалених побічних ефектів (мутагенність, тератогенність та канцерогенність), мають пролонговану у часі антимікробну активність.
Засоби мають антибактеріальну активність у відношені до грамнегативних та грампозитивних бактерій (включаючи штами госпітальних інфекцій, мікобактерій туберкульозу та кишкових інфекцій), вірусів (поліомієліт, ентеровіруси, грип, парагрип, пташиний грип, SARS, атипова пневмонія, гепатіти А, В, С ті ВІЛ-інфекція), патогених грибів роду Кандида та Трихофітон.
У 2008 році були проведені тести для підтвердження ефективності мила для рук PIP та продуктів PIP ProbioGel. Тести складалися з трьох етапів:

1. Порівняльний тест: в першому тесті була визначена ефективність негайного видалення патогенів за допомогою мила для рук PIP та проведено порівняння з декількома іншими брендами на ринку.
2. Тест ефективності 1: перший тест ефективності за участю 2 випробовуваних з метою визначення захисної дії пробіотичних бактерій в милі для рук і спиртовому гелі.
3. Тест ефективності 2: розширений порівняльний тест ефективності за участю 5 випробовуваних для визначення ефективності пробіотичного мила для рук і спиртового гелю з плином часу в реальній життєвій ситуації.

Отримані результати продемонстрували, що склад мила для рук PIP має таку ж ефективність в негайному видаленні патогенних організмів у порівнянні з іншими милами і дезінфікуючими засобами для рук. Крім того, було доведено, що пробіотичні бактерії PIP в милі для рук PIP успішно переносяться на шкіру рук під час миття. Ці пробіотичні бактерії створюють здорову мікробіоту на руці та захищають її від нової колонізації та поширення патогенів.

Проведені тести показали, що руки випробовуваних мали різноманітну мікробіоту рук (більше 200 КУО з різною морфологією колоній) зі значною присутністю патогенних бактерій Золотистого стафілокока в якості індикаторних організмів. PIP Hand Soap та ProbioGel здатні відразу ж зменшити кількість патогенів на руці після нанесення та заселити її пробиотичними бактеріями Bacillus. Вимірювання через 2 години після нанесення продукту продемонструвало наявність на шкірі пробіотичної мікробіоти рук практично без патогенних бактерій.

PIP є абсолютно безпечними при їх використанні з ряду причин. Пробіотичні бактерії, що використовуються в продуктах PIP, є представниками роду Bacillus і належать Класу біологічної безпеки 1, згідно з американською класифікацією типів культур мікроорганізмів (АККП). Мікроорганізми, що входять до складу PIP, не є генетично модифікованими бактеріями, належать до групи спороутворюючих пробіотиків, з яких були створені сотні фармацевтичних препаратів. Рекомендована денна доза цих продуктів перорально становить 10 мільйонів бактерій, тобто концентрацію, що в 10 000 разів перевищує концентрацію в PIP-продуктах.

Крім того, виробник сировнини провів велику кількість тестів на виявлення токсичності створених композицій, які були відібрані ОЕСР і схвалені зовнішніми акредитованими лабораторіями за критеріями з сенсибілізації шкіри, токсичності при пероральному прийомі та наявності подразнюючої дії на очі. Не було зафіксовано жодного прояву токсичного ефекту й тому вся продукція PIP була сертифікована як «безпечна для застосування». Декілька видів бацил мають статус "GRAS" ("Generally Regarded As Safe"), тобто «В цілому вважаються безпечними» для використання у харчовій промисловості або фармацевтичних препаратах і дозволені для застосування Управлінням з контролю за продуктами харчування і лікарськими засобами США (FDA) та Американської асоціації з контролю за виробництвом кормів для тварин (AAFCO). Вони також входять до категорії харчових організмів згідно Концепції «компетентної презумпції безпеки» (Qualified Presumption of Safety) Європейського управління з безпеки продуктів харчування та Канадського списку речовин, дозволених до виробництва, ввезення та використання на території країни (DSL).

Антисептики на основі пробіотиків не викликають алергічних реакцій і мають позитивний вплив на імунну систему організму.

Вони не викликають утворення резистентних патогенних бактерій (доведено чисельними дослідженнями in vitro та in vivo), піддаються біологічному розкладанню та екологічно безпечні. В спеціальних дослідженнях було показано, що гель та мило не мають подразливого ефекту на шкіру.
Таким чином, створений за технологіями PIP гель Sviteco-PPG представляє собою потужний антисептик нового покоління пролонгованої дії (до 8 годин). Містить етиловий спирт, не містить антибіотиків, не сушить шкіру, не викликає алергічних реакцій. Має антибактеріальну та протигрибкову дію, створює здорову мікрофлору на шкірі рук.

Гель зволожує і освіжає руки, не вимагаючи використання води, і залишає на шкірі приємне відчуття гладкості. При нанесенні

на шкіру інтенсивно знезаражує поверхню, після висихання дезинфектанта (етиловий спирт) починається процес колонізації шкіри пробіотичними культурами, так званий ефект «пробіотичних рукавичок».

Гель має антибактеріальну, протигрибкову і противірусну дію. Блокує розмноження ворожих (патогенних) мікроорганізмів, не допускає потрапляння інфекції, в тому числі при наявності оскладнень, подряпин, дрібних ран і опіків, сприяє швидкому загоєнню. Гель має неймовірні репаративні властивості, що оцінюють і хірурги, в тому числі судинні, і дерматологи.

Гель застосовується для дезінфекції рук, загоєння опіків, саден, подряпин та для профілактики появи запахів тіла.

Для використання необхідно нанести краплю гелю на руки і ретельно розтерти, приділяючи особливу увагу межпальцевому простору. При необхідності застосовувати кілька разів в день.

Висновки.

Для поліпшення загальної гігієни та санітарії рук сучасний фармацевтичний ринок дезінфектантів представлений засобами на основі технології PIP (Sviteco-PPG), які мають антибактеріальну, протигрибкову і противірусну дію.

Використання крема для рук PIP (Sviteco-PHS) та пробіотичного спиртового гелю для дезінфекції рук забезпечує негайне зниження кількості мікробів та колонізацію шкіри пробиотическими культурами, так званий ефект «пробіотичних рукавичок».